Віра зцілить наші душі

                                                                          Благословенний Господь

                                                                          Ісус Христос, що полюбив

                                                                          Руську землю і просвітив

                                                                          ЇЇ хрещенням святим

                                                                          (Повість минулих літ)

Князь Володимир не тільки сам навернувся до християнства, але й утвердив християнство, як державну релігію Київської Русі, що дало поштовх до її зміцнення, розвитку культури, освіти.

Бібліотеки Тлумацької  ЦБС організували бібліотечні виставки, викладки літератури, години духовності, інформаційні хвилини.

 Обертинська бібліотека-філія запросила читачів на годину духовного спілкування «Слово Боже нас єднає» та відео-перегляд фільму приуроченого Хрещенню Русі – України. З використанням мультимедійних презентацій представила виставку-вшанування «Духовний будівничий митрополит Андрей Шептицький».

У бібліотеках сіл Яківка, Гарасимів, Нижнів проведено години духовності «Хрещення Київської Русі - свято минулого, майбутнього й сьогодення».

Одночасно відзначили 155-річчя від дня народження одного з найяскравіших релігійних діячів, богослава, миротворця Андрея Шептицького.

 Бібліотеки запрошують на ознайомлення з новою літературою на книжкових виставках, тематичних викладках. Так в Гарасимівській, Яківській, Нижнівській бібліотеках діє розгорнута виставка–календар «А.Шептицький, який присвятив своє життя служінню українській церкві та українському народу», «Митрополит Шептицький – праведник миру, благодійник і меценат».

З використанням мультимедійних презентацій Обертинська бібліотека для дітей провела годину духовності «На службі церкві і рідному народу».

 У Гостівській , Жабокруківській бібліотеках проводяться просвітницькі бесіди «Український Мойсей» з виконанням церковного гімну та духовних пісень «Боже великий єдиний», «За все тобі я дякую», «О Ісусе» та ін.

Хрещення Русі – це і справді дуже велика подія в історії нашого народу, яка змінила духовне і культурне життя людей та навернула їх до справжніх цінностей та віри в Бога.

Андрей Шептицький за час свого служіння розбудував греко – католицьку церкву, як в Україні так і за кордоном: «Приношу любов до всієї пастви і бажаю щирою працею і жертовністю заслужити собі на любов цілого народу».

Палагичі Церква Св. Арх. Михайла1895

Згадки про церкву в Палагичах вже є в документах з XVI ст. В середині XVIII ст. збудували нову дерев'яну церкву. Не відомо, що з нею сталося, але у 1895 році за проєктом архітектора Василя Нагірного збудували наступну дерев'яну церкву, яку наступного року посвятили. Ймовірно, баню і дахи церкви відразу покрили бляхою. Не відомо чи церква була чинною протягом радянського періоду. Сьогодні церква, яка належить до пам'яток архітектури місцевого значення, в користуванні громади УГКЦ. Розташована на високому березі річки Тлумач, у східній частині села, напроти забудови. Класична хрещата в плані одноверха святиня гуцульського типу, правильно орієнтована, з прибудованими до північної та південної стін вівтаря ризницями. Вхід до церкви з заходу через засклений ганок до бабинця або з півдня до нави. Майже всі вікна в церкві замінили пластиковими. В північно західному куті прицерковної території збереглася невелика дерев'яна двоярусна дзвіниця. Також біля церкви побачите муровану каплицю-усипальню з вмурованою таблицею, на якій вибито: "Augusta z Zinnaglow Edenharter 1858-1937 Pokoj jej duszy"

Петрилів Церква Свв. Кузьми і Дем'яна 1892 р.

Петрилівська церква згадується в документах з XVII ст. Ймовірно, тодішня церква була збудована в цьому ж столітті. В середині XVIII ст. замість неї зведена нова дерев'яна церква, яку через сто років замінила наступна святиня, також з дерева. Простояла вона дуже мало років і згоріла у 1888 році.

За одними даними вже в тому 1888 році збудували нову церкву, за іншими даними - у 1892 році (або ж тоді її освятили). Була парафіяльною. Зовнішній вигляд церкви суттєво не змінився з початку 1990-х років. Сьогодні пам'ятка архітектури місцевого значення в користуванні громади УГКЦ. Церква в Петрилові стоїть у східній частині села, недалеко на північ від головної дороги і на захід від цвинтаря, на пологому схилі. Ще одна святиня, яка в плані утворює хрест, має один верх і прибудовані ризниці до вівтаря. Стіни над опасанням оббили дерев'яною вагонкою, а простір під піддашшям при західній стіні бабинця перетворили у присінок. Бічний вхід до церкви - з півдня до нави. Бури зрубів стін під опасанням ошалювали вертикально дошками з лиштвами. Мурована стінного типу дзвіниця розташована з південного заходу від церкви.

Обертин – батьківська рідна земля

Без святкувань, але з пам’яттю про минуле, Обертин відзначив день села. Щорічно  на велике християнське свято Петра і Павла громада селища Обертин святкує своє свято, на  яке збиралися люди різної долі, різних життєвих уподобань, різних професій, але всіх їх об’єднує одне спільне почуття – любов до малої батьківщини. Цього року розуміючи в якому складному становищі опинилась Україна, бібліотека оформила виставку-інсталяцію, виставку- історію «Моє село – краплиночка на карті», «Обертин – батьківська рідна земля», де кожний розділ, кожна книга розповідає про славну історію

Обертина, традиції та надбання видатних та працьовитих людей.

Виставка зацікавить усіх кому не байдужа історія свого селища, хто пишається героїчними сторінками односельчан. Презентуючи виставку бібліотекар О.Бойцан привітала односельців зі святом, побажала всім миру, міцного здоров’я, родинного щастя.

Сподіваємось, наступного року, ніщо не завадить жителям Обертина та інших сіл району відзначити свято села по-справжньому, без карантинів та обмежень.

Будьмо здорові!

30 років з дня прийняття Декларації про державний суверенітет України.

16 липня 1990 року Верховна Рада України прийняла Декларацію про державний суверенітет України, зробивши перший крок до відновлення історичної справедливості, відродження української державності як ідеї соборності українського народу та його земель. Декларація створила основу для республіканської законотворчості, незалежності від союзного законодавства.

У Декларації проголошувалося, що Україна має своє громадянство, де «всі громадяни рівні перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять».

З нагоди такої дати працівники бібліотек Тлумацької ЦБС підготували розгорнуту книжкові виставки, тематичні полиці: «Тернистий шлях державотворення», «Шляхами української державності» (Грушка, Нижнів, Гарасимів…). У книгозбірнях району підготовлено цикл тематичних заходів.

У Нижнівській бібліотеці-філії проведено годину державності «Декларація про державний суверенітет України». Бібліотекар О.Кліщ окреслила історичну роль прийняття Декларації та разом з молоддю через мережу інтернет переглянули документальний фільм «Як Україна здобувала незалежність».

До послуг користувачів бібліотеки організована книжкова виставка «Прийняття Декларації - важливий крок до незалежності України», де висвітлено основні розділи та положення Декларації.

У бібліотеці- філії с. Грушка відбулася історична подорож «Декларація про Державний суверенітет України» - важливий крок до незалежності.

Бібліотека-філія с. Гостів підготовила історичний екскурс «Шляхами української державності».

Хотимирська бібліотека-філія підготовила годину державності Декларації про державний суверенітет України  «Україна – суверенна національна держава та історична відео подорож «Декларація про Державний суверенітет – важливий крок до незалежності».

         Нині, через 30 років, ми радіємо разом з усіма з приводу річниці того першого кроку на непростому шляху, який веде до справжньої політичної, економічної та культурної незалежності.

До 80 – річчя від дня народження Яреми Гояна

Книга мого життя під світлом неба,

мов птах – має два крила і одне серце.

Я.Гоян

До 80 – річчя від дня народження Яреми Гояна  у  бібліотеках району організовано книжково-іллюстративні виставки та огляди   бібліодайджесту “Веселковий світ Яреми Гояна” (бібліотеки-філії с-ще. Обертин, с.Грушка, с.Нижнів). Відомий український письменник, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (1993), літературних премій ім. О.Пчілки, М.Черемшини, І.Огієнка, І.Кошелівця, Я.Галана, директор видавництва „Веселка”, заслужений діяч мистецтв України, почесний доктор Української академії друкарства, представлений літературно – публіцистичним і мистецьким творчим доробком.

Відвідувачі бібліотеки з цікавістю оглянуть твори В. Василашка “Просвітитель: Ярема Гоян”, “Жбан покутянина” В. Качкана, “Пророк” В. І. Касіяна, “Дух воскресіння” Я. Білоуса, “Таємниця любові” С. Пушика, “Веселковий талант Яреми Гояна” М. Сороки та ін.Своїм яскравим і творчим життям неординарний український письменник, наш краянин, підтверджує свої заповітні слова: „Воскреснемо! Бо земля наша, хоч і розіп’ята на хресті історії, але свята. Воскреснемо! Бо ми вічно були на цій Богом даній землі як народ, і помолимося, хай рідне небо пошле нам силу для життя й воскресіння”.

      У фондах бібліотек ви знайдете не тільки твори нашого талановитого краянина, а й багато літератури, яка допоможе кожному шанувальнику творчості Я. Гояна, глибше пізнати його творчість. То ж вже після закінчення карантину бібліотеки, чекають вас шановні користувачі.

Церква Перенесення Мощей Святого Миколи 1899 с. Олешів

У другій половині XVII ст. в селі вперше згадана церква. Відомо, що в наступному столітті також в с.Олешів стояла церква, яка, зокрема, позначена на карті 1783 року на місці теперішньої. В середині першої половини ХІХ ст. постала наступна церква.
       Проте вже у 1899 році (дата на ліхтарі нави) її замінила нова дерев'яна церква, посвячена наступного року. Була парафіяльною. Церкву розмалювали у 1930-х роках. Перед 1992 роком стіни надопасання церкви оббили бляхою. Ймовірно, з того часу зовні не ремонтована. Сьогодні церква в користуванні православної громади. Внесена до переліку пам'яток архітектури місцевого значення.
      Церква стоїть посеред села, з півночі від сільської дороги, недалеко на південь від цвинтаря, між забудовою. Велика хрещата в плані одноверха споруда на фундаменті з блоків пісковику(?), вівтар якої орієнтований до півночі.
     При вівтарі з обидвох сторін прибудовані ризниці, а з півдня до бабинця - рівноширокий зашклений ганок. Бічний вхід у західній стіні бічного рамена нави. Мурована дзвіниця розташована з півдня від церкви, при дорозі.

Розмаїття нових видань

Щоб полюбити рідну землю

Її спершу необхідно

Пізнати через книгу.

                                                                     

Карантин вніс зміни в плани роботи бібліотек-філій Тлумацької централізованої бібліотечної системи.  Бібліотеки продовжили свою діяльність в онлайн та телефонному режимі, висвітлюють нові надходження літератури, виконують бібліографічні письмові та відео довідки за допомогою інтернет-сервісу. Розповідають про ювілейні дати, державні та релігійні свята в соціальних мережах.

Ми  перелаштувалися зі звичних методів роботи на дистанційні. Працівники книгозбірень швидко реагують на запити користувачів, намагаються бути з ними в постійному контакті. А ще карантин – це час для самоосвіти, вивчення досвіду роботи інших бібліотек та багато іншого.

Бібліотеки-філії Тлумацької ЦБС отримали партію нових книг за державною програмою «Українська книга»  і це дало поштовх до роботи з фондом, оформлені та поновлені виставок,  каталогів.

Під час карантину, кожному є нагода зануритися у світ літератури і вільний час провести з користю та змістовно. В цьому варто скористатися  перевіреним рецептом – прочитати цікаву пізнавальну книгу.

 Пропонуємо для вас декілька цікавих книг: про видатних особистостей України, світу, про історичні події, про війну на сході України…

Отже ми з нетерпінням чекаємо на закінчення карантину і запрошуємо всіх охочих до бібліотек. Ви будете вражені різноманіттям друкованого слова, яке зібране в бібліотеках.

Детальніше на http://tlumach-library.blogspot.com/

               

 «#НАШІ на карті світу» — це 80 історій про непересічних людей: українців за походженням чи місцем народження. Книжка журналістки Уляни Скицької — про #НАШИХ, людей, яких визнав увесь світ, які змінили хід історії, чиї досягнення дивують і вражають. Серед героїв книжки є добре знані Іван Пулюй, Соломія Крушельницька, Енді Воргол, Софія Яблонська, Казимир Малевич, Ігор Сікорський, Марія Примаченко. А є й ті, хто стане для читачів справжнім відкриттям: оскароносний мультиплікатор студії «Дісней» Володимир Титла; талановитий генетик, який розвинув теорію Дарвіна, Теодозій Добжанський; вчений-математик, чиї розробки лягли в основу першого у світі комп’ютера, Михайло Кравчук; донька львівського банкіра, яка винайшла принцип роботи Wi-Fi, Геді Ламар; легендарний воротар NHL Террі Савчук; харків’янин, який розшифрував писемність майя, Юрій Кнорозов. Ці люди надихають, і часом їхні біографії настільки дивовижні, що виникає думка: «Так буває лише в кіно».

      

Про що книга «Митрополит Андрей Шептицький і принцип «позитивної суми»» автора Мирослав Маринович. Книга містить ґрунтовний аналіз проповідницької спадщини Митро-полита Андрея Шептицького з точки зору її відповідності (чи невідповідності) методологічному принципу, що в нинішній час отримав назву «позитивної суми», або «win-win». Генезу цього способу думання Митрополит виводив із богослов’я, а приклади його застосування самим Митрополитом автор знаходить у посланнях Кир Андрея у сфері економічних стосунків, національних взаємин, державного будівництва, міжконфесійних та міжрелігійних відносин. Цю наукову розвідку автор доповнив своїм власним баченням того, яку роль принцип «позитивної суми» та формули Митрополита Андрея можуть відіграти найближчому майбутньому України та світу.

До книги входить близько 300 невеликих есеїв про світ ідей та образів Тараса Шевченка (1814–1861) – поета, художника, музиканта, мислителя. Шевченко постає тут людиною, яка надзвичайно тонко й трепетно відчуває природу, мистецтво, життя в усіх його проявах: від побуту до метафізики. Автор розглядає Шевченка в широкому контексті української та світової культури. А ще, пильно вдивляючись в образ поета, він намагається описати свій власний духовний досвід.

Ігор Михайлишин — доброволець, піаніст, юрист. Музикант-аматор, грав на Майдані у грудні 2013 року. До лав добровольчого батальйону «Донбас» НГУ потрапив у червні 2014 року. Взяв позивний «Піаніст». У серпні 2014 року опинився в гущі Іловайського котла у протистоянні зі збройними силами РФ. Після вимушеної капітуляції провів 119 днів у полоні. Згодом повернувся на фронт у складі батальйону «Донбас-Україна» ЗСУ. Після закінчення військового контракту здобуває професійну музичну освіту в Київському інституті музики імені Р. Глієра. «Танець смерті» — музичний твір Ф. Ліста, який для Ігоря символізує війну, боротьбу добра і зла, якій немає кінця. У цій конфронтації доля однієї людини є настільки мізерною, що її просто не помічаєш. Але якщо придивитись, побачиш віддзеркалення глобальної баталії у внутрішньому світі людини. Єдине, що врятує від загибелі, — постійний рух. Рух є умовою життя. Умовою розвитку. Умовою перемоги.

Усе про книжку Неоголошені війни Росії проти України у ХХ - на початку ХХІ ст. Причини і наслідки Книга з історії неоголошених війн Росії проти України у ХХ – на початку ХХІ століття. Проаналізувавши історико-політичні, геополітичні та ідеологічні передумови агресивної зовнішньої політики російських державних утворень – Московії, Росії, РРСФР та РФ щодо України, її автор – професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микола Дорошко стверджує, що російська влада розпочала війну на знищення Української держави одразу ж після проголошення її незалежності 24 серпня 1991 року. Автор монографії застерігає усіх нас від повторення трагічних помилок багатьох поколінь українців, які через недооцінку хижацької сутності російського імперіалізму розплачувались втратою незалежної державності.

Усе про книжку 250 років фальші: російські міфи історії Криму Анексія Криму, яка викликала найбільшу політичну кризу в Європі з часів Другої світової війни, зумовила й небачений розквіт політичної міфології. 2014 року з безлічі окремих міфів і сфальсифікованих фактів на світ з’явився так званий Міф про «КримНаш», що мав на меті виправдати в очах світу агресивну політику Російської Федерації. Невже Крим – споконвічно російська земля? Чи правда, що кримські татари – геть усі зрадники? Чи дійсно півострів став частиною України незаконно? І чи реально всі кримчани як один проголосували на референдумі за приєднання до Росії? Відповідям на такі запитання й присвячена ця книга.

Війна До цієї книжки увійшли твори всесвітньо відомого письменника Андрія Куркова, які пов’язані однією темою — війною. «Щоденник Майдану та війни» — особистий щоденник автора, фіксоване відображення життя у Києві та країні, доповнений записами про перипетії на сході України, в Криму, роздумами про війну, про те, як і чим, за його баченням, живе окупований Донбас останні роки. А у романі «Сірі бджоли» розповідається про життя пенсіонера сорока дев’яти років Сергій Сергійовича, який живе у селі Мала Староградівка, що знаходиться у так званій сірій зоні. Головна його турбота — як і куди з настанням весни відвезти подалі від війни своїх бджіл. Відвезти туди, де не стріляють, щоб згодом у меду не було присмаку війни...

До книги містичної прози відомої української письменниці Галини Пагутяк ввійшли два знакові її романи - ''Зачаровані музиканти'', один із вершинних її творів (за словами Михайла Слабошпицького), та ''Слуга з Добромиля'', відзначений Національною премією України імені Тараса Шевченка 2009 р. Надзвичайно природня й артистична проза Галини Пагутяк зачаровує і не залишає людей байдужими.

Свято Івана Купала

Нехай вам цей день несе

Вражень хоровод!

Нехай купальська вода

Дасть здоров'я на роки!

Свято Івана Купала є одним із найдавніших і найбільш улюблених у народі. Цього дня православні християни святкують Різдво Святого Пророка Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна.

Обрядові ігри та вірування супроводжувалися купальськими піснями, веселими забавами, хороводами, плетінням вінків і ворожінням, розкладанням багаття, купанням та обливанням водою.

Купальська ніч вважалася чарівною, тому дівчата у цей час ворожили за допомогою вінків на свою долю. Від того, куди попливе вінок, судили, куди дівчина піде заміж.

А ще у цю ніч найсміливіші шукали цвіту папороті, яка, вважалося, розквітає опівночі, загорається вогнем і тут же осипається. За повір'ям, тому, хто встигне зірвати квітку папороті, відкриються заховані скарби, а сам він дістане чудодійну силу та знання.

А ще, за народним віруванням, лікарські трави тільки тоді й виявляють справжню поміч, коли будуть зібрані в ніч під Івана Купала або рано-вранці з "іванівсьскою" росою.

У бібліотеках-філіях с.Гарасимів, с.Палагичі, с.Олешів, с.Буківна пройшли народознавчі бесіди-веселки «Літо святкує» про літні народні свята, традиції та звичаї, і звичайно про звичаї найчарівнішого і загадкового свята Івана Купала.

 В Нижнівській бібліотеці-філії пройшла народознавча подорож «Ой на Івана, ой на Купала». В Обертинській бібліотеці–філії відбулася онлайн-мандрівка «Магічне свято Івана Купала», також діє виставка народної літератури «На Івана, на Купала».

Хотимирська бібліотека-філія  провела народознавчу годину

«Ой на Івана Купала дівчина вінок на воду пускала», а Жабокруцька бібліотека-філія   провела народознавчу стежину «Купальська  чарівна ніч».

Купальські заходи, які проводять бібліотеки дають можливість кожному жителю не просто бути споглядачем, а стати учасником обрядових дійств, щоб хоч раз зануритися в містичну ніч, яку так любили наші предки.

Церква Св. Арх. Михайла 1755 село Нижнів

Вперше про церкву в тоді ще містечку Нижнів згадано в другій половині XVI ст.

Збережена сьогодні дерев'яна церква збудована у 1755 році. Була парафіяльною.

Розбудована в другій половині ХІХ ст. Зовні ремонтована, ймовірно, на початку 2010-х років. Належить до пам'яток архітектури місцевого значення. Церквою користується громада УГКЦ. Церкву побачите біля центру села, на північно- західному краю великого цвинтаря. Невисока, але доволі довга хрещата в плані споруда, силует якої підкреслюють п'ять верхів. Північне рамено виразно довше, аніж південне. З півночі до бабинця прибудована ризниця, до якої прилягає зашклений ганок. Вікна у стінах церкви замінили пластиковими, стіни надописання ошалювали дерев'яною вагонкою, а стіни восьмериків верхів оббили металопрофілем. Також замінили новими всі п'ять хрестів на маківках верхів. З північного сходу близько до церкви стоїть масивна дерев'яна дзвіниця, зовні відремонтована. Біля церкви є поховання, де спочиває о.Володимир Скоробагатий (1867-1930), парох Нижнева.

Церква Введення у Храм Присвятої Богородиці 1872 села Нижнів

Церква Введення в давньому містечку Нижневі вперше згадана в середині XVIII ст. В цей же період на її місці збудували нову дерев'яну церкву. 1872 року замість попередньої постала наступна церква, також з дерева, яка збереглася до сьогодні. Про рік будови свідчить напис на надпоріжнику вхідних дверей до церкви. Була філіяльною парафіяльної церкви Св. арх. Михайла, розташованої на цвинтарі. Розбудована у 1920-х роках, після чого отримала сучасне планування. Зовні повністю відремонтована громадою УГКЦ.

Пам'ятка архітектури місцевого значення. Церкву побачите на північний захід від центру села, біля лівого берега річки Тлумач, біля роздоріжжя і забудови. Видовжена хрещата в плані одноверха споруда з прибудованою ризницею при південній стіні бабинця. По останньому ремонті виглядає як новозведена, адже стіни надопасання ошалювали фальшбрусом, вікна замінили пластиковими, баню церкви і маківки оббили булатом. На південній стіні підопасання нави повісили велике полотно на тему Введення. Відремонтована дерев'яна двоярусна дзвіниця стоїть з південного заходу від церкви.

Церква Св. Арх. Михайла 1755 село Нижнів

Вперше про церкву в тоді ще містечку Нижнів згадано в другій половині XVI ст. Збережена сьогодні дерев'яна церква збудована у 1755 році. Була парафіяльною.

Розбудована в другій половині ХІХ ст. Зовні ремонтована, ймовірно, на початку 2010-х років. Належить до пам'яток архітектури місцевого значення.

Церквою користується громада УГКЦ. Церкву побачите біля центру села, на північно західному краю великого цвинтаря. Невисока, але доволі довга хрещата в плані споруда, силует якої підкреслюють п'ять верхів. Північне рамено виразно довше, аніж південне. З півночі до бабинця прибудована ризниця, до якої прилягає зашклений ганок. Вікна у стінах церкви замінили пластиковими, стіни надописання ошалювали дерев'яною вагонкою, а стіни восьмериків верхів оббили металопрофілем. Також замінили новими всі п'ять хрестів на маківках верхів. З північного сходу близько до церкви стоїть масивна дерев'яна дзвіниця, зовні відремонтована. Біля церкви є поховання, де спочиває о.Володимир Скоробагатий (1867-1930), парох Нижнева.